Огляд човнового мотора Волгар

Про «Вітерку» чули всі, навіть якщо не бачили наживо, але ось про мотор «Волгар» відомо зовсім небагатьом, ще менше людей, які стикалися з ним.Обидва двигуни виготовляються на тому самому заводі.«Волгар» став продовженням знаменитого «Вітерка» тільки він сучасніший.Перед конструкторами стояло завдання виключити основні недоліки попередніх моделей та зробити гідного конкурента вітчизняним та зарубіжним виробникам.Першорядна мета – це заповнення порожніх осередків у потужності ряду двигунів.

Загальний опис

Човниковий мотор «Волгар-9» був розроблений на основі проекту «Вітерець» із залученням заводу «УМЗ», але на самостійній базі дочірнього підприємства.Для виробництва двигуна використовувалася окрема конструкторська, виробнича та випробувальна база.Співпраця з УМЗ вкрай обмежена, із заводу було отримано дослідні зразки, оснащення, і на базі УМЗ проводилося складання системи запуску.

Мотор на 9,9 сил набув значної популярності з кількох причин:

• основна - потужність до 10 л.с.може не реєструватися, відповідно, економляться кошти та час за рівних показників продуктивності;
• відомість «Вітерка» трохи відобразилася на човновому моторі «Волгар»;
• якість двигуна значно перевищує попередника.

З плином часу було додано варіант на 15 л.с., їх в асортименті справді небагато і всі імпортні, а в майбутньому і 20-сильний варіант.Вже сьогодні розробляються зразки для запуску моторів на 40–50 л.с., поки точних відомостей не надходило.

Розробники відмовилися від копіювання аналогів закордонного виробництва, але багато запчастин уніфіковано з вітчизняними варіантами.Причина розробки зовсім іншого двигуна полягає в складності обладнання для виготовлення запчастин, як наслідок – підвищення вартості продукції.Альтернативний шлях – зниження точності виробництва, що призведе до погіршення якості.

Човниковий мотор Волгар 15 - це оригінальна конструкція, вона буде до душі споживачам, для яких Нептун 23 занадто потужний, а мотор Вітерець 12 недостатньо продуктивний.Зовнішній вигляд і пристрій запатентовано.

Конструкція дейдвуду принципово не була змінена порівняно з «Вітерком» і у 2008 році почав випускатися новий двигун.Гребні гвинти перероблені та виготовлені за унікальним принципом.Для деяких шанувальників попередніх моделей може стати незвично, що тут немає виведення вихлопних газів крізь маточину у гвинті, а також відсутня реверс-редуктор та використано стандартний румпель.Це зроблено з метою більш простого переходу з «Вітерків» для спрощення їх модернізації та невисокої вартості робіт чи ремонту.

Варто зазначити, що у разі модернізації не потрібно змінювати плиту керування, редуктор, «ногу» та підвіску.Нові моделі були переведені на спеціальні дейдвуди, які виготовляються в рамках виробничої лінії підприємства.

Працює «Волгар-15» за допомогою 2 циліндрів за двотактним принципом.В основі конструкції використовується карбюратор.Розрізнити двигун можна на підставі монолітного виконання циліндрового блоку.Єдина конструкція включає сам блок, головку та кришку для виведення газів.В основі корпусу використовується лише 2 деталі: блок напівкартера та циліндрів.

Вздовж осі розташування колінчастого валу відсутні прокладки в місці стикування елементів.За рахунок зміни стандартної конструкції блоку та усунення необхідності в роз'ємах досягається ряд позитивних властивостей:

• значно підвищується надійність пристрою двигуна;
• відсутня ризик виходу з ладу прокладок з характерною появою течі в місцях пробоїв;
• між головкою та блоком відсутній різкий перепад температурних режимів, який раніше призводив до деформації головки;
• полегшується процес обслуговування, тепер не доведеться коригувати силу тиску на прокладки за допомогою підтягування або відпускання кріплення;
• вища якість припасування конструкції, оскільки знижується кількість поверхонь, що з'єднуються між собою.Через полегшення процесу обробки та досягнення високих технічних якостей з'єднань на болтах, мотор виходить недорогим та надійним;
• кількість бобишок та кріплень значно знижена, це дозволило дещо полегшити конструкцію.При дейдвуді з «Вітеркою» вдалося досягти рекордного вагового значення для 15-сильного мотора – 29 кг.

В основі принципу приготування монолітного блоку використовується методика «лиття за моделями, що газифікуються».Технологія відома давно (з 1958 року) і досі активно застосовується у світі.Особливість способу полягає у використанні пінополістирольних моделей, які заливаються металом і випаровуються під час застигання.Метод дозволив усунути практично всі обмеження щодо форми та геометричних особливостей конструкції.

Іншою важливою відмінністю є пристрій глухої гільзи, яка формується з особливого сплаву чавуну.Гільза створює нерозбірну робочу камеру.Ця особливість сприяла усуненню прокладки з найбільшим навантаженням.

Метод складання відрізняється простотою та високою швидкістю: гільзи пресуються і укладається за «гарячим» методом, а потім встановлюються на болти (шукати варто зі сторони свічки).

Водяне охолодження знаходиться у внутрішній частині блоку та зверху за технологією «мокра гільза».Конструкція підвищує якість тепловіддачі.Розробники не знехтували також відомими та популярними рішеннями:

• продування зворотно-петльовим методом;
• впуск через клапани;
• налагоджений вихлоп;
• для встановлення колінчастого валу використовується 3 підшипники;
• колінвал має збірний тип;
• литий шатун, влаштований на підшипниках голкового типу;
• поршень доповнений спідницею у формі еліпса;
• пусковий механізм знаходиться зверху.

Єдиним винятком із загального правила уніфікації двигуна з вітчизняними деталями став карбюратор.Відповідного варіанта знайти не змогли і вважали за краще скористатися Tillotson HL324A.Перевагу розробники віддали компактності та надійності, хоч і трохи за рахунок економічності.

Гребні гвинти у вітчизняному моторобудуванні використовуються стандартні, враховуючи багатий досвід конструкторів у цій сфері, прийнято рішення розробити універсальний гвинт для наших та інших моторів різної потужності.Можна використовувати його для моторів «Нептун», «Привіт», «Вихор», «Москва», «Салют», «Січ», деяких моторів Honda і т. д. Для реалізації сміливого задуму було додано змінну втулку.На момент початку продажів до «Волгар-15» вже постачалося 3 різні види гвинтів, а поступово асортимент розширився.

Технічні характеристики «Волгар-9.9»

Спочатку розробники поставили завдання випуску цілої серії моторів, з цією метою розробляється універсальна та ефективна конструкція для кожного.

Найменш потужним в асортименті є «Волгар-9.9» з параметрами:

• тип – 2-тактний з карбюратором;
Потужність - 9,9 л.с.;
• максимальні обороти – 4500 об/хв;
• об'єм камери – 254 см3;
• кількість, діаметр та хід циліндра – 2 шт., 58 та 48 мм;
• подача палива – насос з мотора Вихор та карбюратор «К65»;
• максимальна витрата – до 4,9 л/годину;
• система пуску – ручна з тросом, що самозабирається;
• охолодження – забортна вода, гумова крильчатка в насосі;
• вага – 28 кг.

Технічні характеристики «Волгар-15»

Найпопулярніша модель з представлених у виробника, всього за 1 рік серія зі 100 шт.зросла до 1000 шт.

Технічні особливості:

• тип – 2-тактний з карбюратором;
Потужність - 15 л.с.;
• максимальні обороти – 5000 об/хв.;

• об'єм камери – 271 см3;
• кількість, діаметр та хід циліндра – 2 шт, 60 та 48 мм;
• подача палива – насос з «Вихор» та карбюратор «К65»;
• максимальна витрата – до 7,3 л/година;
• вага – 28 кг.

Технічні характеристики «Волгар-18»

Мотор «Волгар-18» покликаний доповнити асортимент виробника та вітчизняних моторів, оскільки вибір у цьому сегменті вкрай невеликий.

Технічні особливості:

• тип – 2-тактний з карбюратором;
Потужність - 18 л.с.;
• максимальні обороти – 5500 об/хв.;
• обсяг камери – 287 см3;
• кількість, діаметр та хід циліндра – 2 шт., 62 та 48 мм;
• подача палива – насос з «Вихор» та карбюратор «К65»;
• максимальна витрата – до 8,4 л/год;
• вага – 28 кг.

Відгуки власників

Вадим:

«До нас на спортивну станцію „Волгар-15А“ було доставлено у 2013 році, якраз перед сезоном.Для порівняння була прибрана головка від „Вітерка-12“ та замінена новим мотором, це дозволило досягти приросту швидкості на 6 км/год за збереження старої «ноги».Під час тесту вдалося розвинути максимальну швидкість 69 км/год.Такі показники не вимагали зміни заводських налаштувань».

Олександр:

«Ознайомитися з високою міцністю конструкції довелося особисто, оскільки після першого заїзду, через нестачу досвіду, перекинувся із включеним на повну потужність двигуном.Після сильного гідроудару двигун залишився цілим і абсолютно не потребував сушіння, запалення було впевненим.Досвід виявився неприємним, але двигун переніс випробування без труднощів».

Андрій:

«В екстремальних умовах роботи мотор „Волгар-15“ пропрацював 2 роки, але потім почав зменшувати швидкість.Після розкриття кришки було виявлено руйнування клапанів, що почалося.Заміна була швидка та нескладна, а згодом двигун заробив добре, як і раніше».